Кулон Сюрикен (шурикен) із рубіновими вставками + ланцюжок у подарунок
Сюрикен (яп. 手裏剣) (Дослівний переклад: «сю» — рука, «рі» — тримати, «кен» — меч) — це металеві стрілки та ножі завдовжки від десяти до двадцяти сантиметрів, з заточуванням як на одному, так і на обох кінцях. Сюрикен — японські метальна зброя прихованого носіння (хоча іноді використовувалася і для ударів). Представляє собою невеликі клинки, виготовлені за типом повсякденних речей: зірочок, голок, цвяхів, ножів, монет тощо.
Зовнішній вигляд сюрикенів відбиває цікавість японських людей до мистицизму. Часто різні знаки наносилися і на поверхню самої зброї, позаяк і майстри, які виготовляли зброю, і ті, хто ним користувався, вірили в те, що в такий спосіб можна залучити на свій бік потужні сторонні сили.[1]
Зазвичай, в арсеналі воїна сюрикені були додатковою зброєю, що приваблювалася до меча катане або коплю ярі, але часто саме вони грали вирішальну тактичну роль у битвах. Мистецтво володіння сюрикенами, відоме як сюрикендзьюцувивчалося як другорядну навичку в багатьох відомих школах, як-от ягю-рю, Каторі Синто-рю, ітто-рю, кукісин-рю, тогакурэ-рю[2].
Сякэны — різновид сюрикенів
Є два основні типи сюрикенів: бо-сюрикени и сякэны; серед сокенів розрізняють хіра-сюрикени, сембан-сюрикени, ТЕпан-сюркенени.
